Як Осман ІІ не міг скорити Кам’янецьку твердиню

Додано 22.06.2012

Осман ІІ

У 1621 році турецький султан Осман ІІ на чолі свого війська завоював Хотинську фортецю. Розраховуючи на те, що фортуна посміхнеться йому знову, забажав підкорити Кам’янець, але не не так сталось, як гадалось…

Осман ІІ ішов з Хотина,
Скоривши дністровську твердиню,
Щоб пишатись собою сповна,
Забажав підійти до Поділля.

Своє військо, гармати, слонів
Через ріку Дністер переправив,
А вже сам по дорогах земним
У наш Кам’янець славний потрапив.

Думав він як скорити його –
До душі так припала місцевість.
І складаючи плана свого
Прораховував кожну миттєвість.

Башти ніби сягали небес,
Оточивши фортецю навколо.
“Це не замок, а диво з чудес,
Хоч багато що бачив навколо…”

Бастіони, сухі рови,
Підземелля її захищали,
Та й гармати з бійниць у стіні
Коли треба – прицільно стріляли.

“Може, замок скорю Новий,
Але й там є для мене пастки.
Далі – скелі. Там – брами міцні.
Це й же Кам’янець просто не вкрасти –

Та й надумав на Захід піти
До Вірменського бастіону. –
В них тут надто вузькі мости.
Міська брама… Каміння навколо”.

Раптом вдарила в берег вода –
Знов збентеження для чоловіка.
Стугоніла від шлюзів земля –
Йому ж стало нечувано гірко.

“Хто, скажіть, збудував такий град,
Неприступний для нас, нескоримий?”
“Це зробив наш великий Аллах” –
Понизав яничар плечима.

Хоч скорився султану Хотин,
Що не менш мав величну фортецю.
Осьман мовив: “Що поробиш із тим?
То й Аллаху нехай дістається!”

4.12.2009

(Вірш Ольги Комарової)

Коментарі