Турецьке панування 1672-1699 років у польських виданнях

Додано 28.08.2013

Воз'єднання Кам'янця з Поділлям 1699 року (натисніть для збільшення)

26 серпня виповнюється 341 рік, як нашим містом формально оволоділи турки. 28 серпня був підписаний акт капітуляції. Цікаво, що ця не зовсім весела подія прославила Кам’янець на весь світ. І до сьогодні це одна із найпопулярніших історій, яку знають туристи про наше місто. Навіть Генрик Сенкевич прославив місто у своїй трилогії. Про Кам’янець знає чи не кожен поляк. Коли мене у Польщі запитували, звідки я і чули у відповідь, що я з Кам’янця, абсолютно всі відповідали: «Кам’янець – то наше місто!». Я з подивом дізнався, що турецька навала 1672 року входить в зміст патріотичного виховання у Польщі, також дізнався, що є й народна пісня на цю ж тему («Pod Kamiencem, pod Podolskim»). Навіть, коли бачиш польського туриста, який дивиться на фортецю таким поглядом, ніби він пишається, що побував тут, коли тато з сином давали імпровізовану присягу на польській мові під стінами фортеці – особисто у мене це викликає гордість за своє місто. Але якщо читати польську і українську літературу – то в мене постійно складається враження, що ми не так любимо своє місто як ті ж самі поляки.

Сьогодні, для прикладу, я наведу уривок з польського видання 1918 року, яке має назву: «По землям Вітчизни!». На жаль, авторство не вказується. І хоч першочергова увага в книзі приділяється Кафедральному костьолу і костьолам інших міст, автор все ж не зміг оминути нашу тему. Сама історія цієї події знайома чи не кожному, але я для себе відкрив декілька цікавих деталей, яких не висвітлюють наші дослідники. Під час читання зверніть увагу, що крім історичних фактів, автор постійно виражає щирі почуття щодо нашого міста і фортеці. Коли я читав текст в оригіналі, мені здалось, що в ньому вкладена надія, що місто ще повернеться до Польщі. І так як не всі знають польську мову, я переклав цей текст на українську. Останнє, що хочеться сказати – приємного читання!

* * *

 - Кам’янець взятий!…

- Фортеця наша нездоланна потрапила в руки турків.

- Ян Казимир, звісткою про взяття Кам’янця життям переплатив.

Так зворушливо новини про капітуляцію Кам’янця повторюють в країні – а серця польські кровоточать жалем і болем.

Взятий Кам’янець був року 1672, 26 серпня …

Рятувалися і боронили поляки до останнього, але даремно, кохану фортецю захистити не змогли. І тоді, 28 серпня, єпископ кам’янецький  Лянцкоронський (Lanckoroński), подільський зброєносець Жевуський (Rzewuski) і Госецький (Gosiecki), командир піхоти біскупа Тшебіцького (Trzebickiego), мусили  в кафтанах підданських (kaftanach poddańczych), від султана присланих, піти до обозу турецького і скласти акт капітуляції.

Тяжкий то був вирок, і ще болючішим було його виконання.

Жителі Кам’янця на 300 возах виїхали з міста, а Ага Янчар (Aga Jańczar) відібрав ключі міста.

Зняті хрести з костьолів в Кам’янці мали поступитися місцем для півмісяця. Хрести, зняті з високих веж, були перевезені на возах тих, якими нещасні мешканці твердині вивозили свої речі, йдучи у вигнання. І заблищали костьоли півмісяцем золоченим, і ікони з усіх церков пішли в поневіряння страшне. З катедри Кам’янецької образи святих розстелено на дорозі від брами до дверей катедри. Султан на коні стрункому з  дорогоцінними каменями, їхав по тих образах костьольних. Кінь ступав поволі – то копитом вдаряв в болісне обличчя Матері Божої, то по піднятих долонях Апостолів ставав.

Ян Собеський

Через рік Собеський витратив багато сил, щоб забрати Кам’янець, але марно.

Під час панування турків біскуп і духовенство переїхали до Львова. Два біскупи Кам’янецьких, Ян Чарноцький (Jan Czarnocki) і Станіслав Воєнський (Stanisław Wojeński), ніколи катедри своєї не бачили.

Через 26 років знову Собеський стояв з армією під Кам’янцем, але не зміг відібрати фортецю.

Тоді ж були закладені “Окопи Святої Трійці”, щоб обложити місто, але і тепер турки не поступалися.

Тільки через 27 років – мусили вийти турки з Кам’янця, коли згнічені і розтоптані під Віднем підписували мирний Карловицький договір. Тоді, як умову миру постановили пункт важливий – віддати Кам’янець … Коли турки з Кам’янця виходили – півмісяць на мінареті катедри зоставили. І на тому півмісяці поставлено з міді коване зображення (kuty obraz ) св.. Марії і це триває до сьогоднішнього дня.

Потім наново всі костьоли освятив ксьондз Хельмінський (Chełmiński), вікарій Кам’янецький, а до цього за кілька років біскуп Глінський (Gliński) прибув до катедри, очистив її і освятив наново. Зостався з того часу в костьолі Домініканському амвон турецький зі Стамбулу привезений, витесаний з мармуру, на якому є напис турецький (La allach – Allach – rozul Allach – Bóg – Bóg i Mahomet Prorok).

Дотепер, у 1793 році, останній комендант фортеці здав Кам’янець московському генералу Дерфельдові (Derfeldowi), але вже не повернулось то життя до оборонної твердині Вітчизни, про яку згадуючи, до сьогодні шепочуть дивні історії.

 Дмитро Бабюк

адміністратор сайту

Коментарі

8 коментарів до “Турецьке панування 1672-1699 років у польських виданнях”

  1. Ольга Комарова коментує:

    Дімка…Дімка… Пішов би здобувати другу вищу освіту на істфак. Тобі ціни нема – став би першокласним дипломованим істориком:))))))

    • Дмитро Бабюк коментує:

      Ольго, мені зараз і не дипломованим непогано. Головне не те, який в тебе диплом, а що ти насправді знаєш. А про диплом історика я трохи згодом подумаю :)

      • Ольга Комарова коментує:

        Діма, ти мене так надихнув своїми дослідженнями, що я вже теж хочу вивчити польську мову – світ історичних джерел тоді стане для мене ще більш привідкритим:)))) Каюся, латинь і англійську на молодших курсах я майже прогуляла

        • Дмитро Бабюк коментує:

          В польських джерелах надзвичайно великий пласт інформації. Так що вчити польську мову – це потрібна і водночас цікава справа :)

  2. starenkie коментує:

    Дмитро ти підняв надзвичайно важливу тему. адже 26 серпня 1672 року стало однією з найважливіших дат в історії міста. На жаль. в Україні ще й до цього часу не спромоглися перекласти працю Даріуша Колодзейчика “Кам’янецький еялет”, щоб вона потрапила до рук читачів, оскільки не кожен вміє польською мовою читати. та й примірників цієї книги обмаль у місті.

    • Дмитро Бабюк коментує:

      Цікаво було б почитати. На жаль, в руках цю книжку не тримав. Але натомість мені вдалось дістати небагато документів і книжок з польського архіву зі згадками і публікаціями про Кам’янець (останнім часом польським джерелам я довіряю найбільше). Я їх дозовано буду вичитувати, і цікаві моменти неодмінно перекладати і публікувати, так як вважаю, що це варто робити!

  3. Ольга Комарова коментує:

    http://kphistory.com.ua/dariyush-kolodzjejchyk-kamyanetskyj-eyalet-turetski-dzherela-do-istoriji-podillya-1672-1699-rokiv/ Ось дещо таки ми опублікували у розділі “Історіографія”

    • Дмитро Бабюк коментує:

      Тепер мені потрібно розробляти детальну тему турецького панування, адже не за горами 21 вересня. Саме цього числа 1699 року Кахерман паша офіційно запрошував польського комісара в замок на передачу ключів від міста.