Відголоски сніжної зими

| 07.02.2013

Представляю Вашій увазі світлини фотографа Юрія Савіна, які бережуть у собі відголоски цьогорічної сніжної зими у Кам’янці. Хто так і не встиг зафіксувати своїм натхненним об’єктивом засніжені дахи Старого міста і мрійливе сяйво вечірніх ліхтарів, то плачте і кусайте собі лікті – за вікном дощить і весна вже впевнено вступає у свої володіння.

Польська брама

| 16.12.2012

Таємничість нічних вулиць або смак кави з ноткою адреналіну.

| 10.12.2012

Наше місто загадкове, незбагненно чарівне і таємниче… особливо це помітно, коли його огортають сутінки, поволі, як влітку чи стрімко, як взимку. Нічне місто таїть у собі щось неосяжне і дивовижне, кожна його частиночка, вулиці, фортифікації, манять своїми світлотінями та спонукають до подорожей і відкриттів. Подорожуючи з Ольгою по нічному місту, озброївшись фотоаппаратом, штативом, термосом із […]

Вечірній туман

| 17.11.2012

Вечірній туман Місто наче засинає В туманній білій пелені, Яка так швидкісно вбирає Будинки, навіть ліхтарі.

Бруківка

| 14.11.2012

Бруківка Бруківка, що не холодить Долоні рук… наші серця. У ній відбита кожна мить Якогось іншого життя.

Нічна дивовижа

| 11.11.2012

Коли у Старе місто і на Новий план підкрадається ніч, навкруги перед нами відкривається стільки дивовижі… Можна милуватися до самого рання. Щоби у цьому пересвідчитись, раджу переглянути мої світлини.

Ультрамариновий міст

| 28.10.2012

З недавніх пір у вечірню пору колони Новопланівського місту виграють ультрамариновим сяйвом. Краєвиди з Лебединого озера просто натхненні і вражаючі.

Вечір на Троїцькій площі

| 11.09.2012

Коли у Кам’янці настає вечір – місто огортається надзвичайною красою. Жовтаво-червоне сяйво ліхтарів виринає з-під ультрамаринності згаслого неба. Листопад. Ще немає снігу, та вже опало листя. В такі моменти хочеться перебігти з Новоплану в Старе місто, щоб вловити той неймовірний вечір на Троїцькій площі… адже ніч, котра згодом огортає церкву Святої Трійці – то є інша, […]

З глибини і мороку…

| 29.08.2012

З глибини і мороку… До Віталія Степанкова З глибини і мороку виринає вежа. В плечі віє холодом, ніби хтось як стежить. Лиш далеко світять у Старому місті Ліхтарі, що знають всі прийдешні вісті.