Поділля на карті-гравюрі Гесселя Геррітсена (1614)

| 18.09.2012

  Гессель Геррітсен був одним із найвідоміших голландських картографів ХVII ст. Карта Росії, яка була видана в Амстердамі (1614) являється одним із найвідоміших його картографічних шедеврів. Рукописна карта-гравюра виконана в цілому по автографу царевича Федора Борисовича Годунова.

Гравюра Кипріяна Томашевича (1672)

| 16.09.2012

Одним з перших найдокладніших зображень Кам’янця вважається давній план міста та його фортеці 1672 року Кипріяна Томашевича. Гравюра виконана технікою мідьорита. Має розмір 42 х31,5 см. Малюнок був накреслений після того, як турки у серпні 1672 р. взяли Кам’янець.

Маланчук С.В. Кам’янець-Подільський замок ХIV-XVII ст. у дослідженнях Ю. Сіцінського

| 29.07.2012

Маланчук С.В. Кам’янець-Подільський замок ХIV-XVII ст. у дослідженнях Ю. Сіцінського / С.В. Маланчук // Юхим Сіцінський в історії та культурі Поділля: Збірник наукових праць за підсумками всеукраїнської конференції. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2004. – 180 с. – С.159-162. Кам’янець-Подільський відноситься до числа одного з давніх міст України, першопочатки якого датуються кінцем ХІІ […]

Оборонна архітектура північної частини каньйону р. Смотрич на гравюрах, акварельних ведутах та старих листівках

| 09.05.2012

Оборонна архітектура північної частини каньйону р. Смотрич на гравюрах, акварельних ведутах та старих листівках. Автор – Ольга Комарова. Гарного перегляду!

Малюнок-схема Кам’янця-Подільського 1684 р.

| 09.05.2012

Мідерит, який Ви бачите на зображенні датується 1684 роком. Його не дарма називають “римським”, адже автором є Джованні Джакомо Россі, що відомий під псевдонімом Йоганн Якуб Рубейс (впродовж 1649 – 1691 рр.).

Кам’янець–Подільський у другій половині XVII – XVIII ст. у малюнках та гравюрах

| 09.05.2012

На конкурс У кожного міста, як у кожної людини, своя історія, своя доля. Кам’янець, що здавна був фортецею, знаменитою своїм природнім розташуванням і фортифікаційними спорудами, знаходився на межі європейського та азіатського культурних світів, і привертав увагу географів, граверів, художників і військових істориків починаючи ще з XV ст. Завдяки цьому, до нас дійшло чимало гравюр, малюнків […]