Щоб усі були за одно

Додано 24.03.2013

Хресна хода у Кам'янці-Подільському. Фото Юрія Савіна (2013)

Великий Піст є нагодою для іспиту сумління не лише  для кожного християнина, але для цілої Церкви, чи виконує вона волю Божу. Католицька Церква, хоча є святою і безгрішною, адже є Непорочною Нареченою Христа, її діти впродовж віків вчинили чимало гріхів, прикриваючись її іменем. Саме за них у 2000 році каявся блаженний Йоан Павло ІІ. І мабуть найбільшим з них, за що ми відплачуємо і нині, є поділ християнства. Вони стали результатом провин багатьох осіб з усіх сторін, але коренем усіх схизм і єресей є відсутність любові до Бога і ближнього. І нині поділене християнство є ганьбою для світу, що підважує вірогідність Євангельської проповіді. Те, що поділила людина, в силах зцілити лише Бог. І саме, тому щороку у п’ятницю напередодні Вербної Неділі, християни різних конфесій йдуть Хресною Дорогою вулицями Старого Міста, щоб просити Бога про єдність.

Від чотирнадцяти зупинок (до речі одна з них відбулася біля руїн Казанського собору) священики та пастори різних Церков та спільнот роздумували про страждання Христа та єдність Церкви. Хресний Хід закінчився перед домініканським костелом, у якому 19 березня сталося святотатство: було розбито дарохранительницю (табернакулюм) та викрадено літургічні чаші, а найдорожче, Пресвяту Євхаристію було висипано назад у потрощений табернакулюм.

Віряни цю хресну дорогу переживали не лише духовно, але й фізично, адже був сильний мороз та віяла хуртовина. Це ще більше нас з’єднало з муками Христа, хоча важко щось до них порівнювати.  Це був символом того, що навіть тоді, коли у міжконфесійних відносинах віє холодом, дорогою екуменізму потрібно йти, адже це є воля Ісуса, який молився, щоб всі були за одно  (Йн. 17, 11) навколо Господнього хреста.

Олександр Бучковський,

редактор рубрики “Релігійне життя”

Коментарі