Кам’янецька Венеція

Додано 14.05.2013

Повінь 1984 року. Польська брама.

Кожен з нас знає, у якій мальовничій місцевості ми живемо. Про унікальність і мальовничість Поділля відомо не тільки на Україні, а й далеко за її межами. Не менш відома всьому світу і перлина цього Поділля, а саме Кам’янець. Всі ми любимо наше місто у літню, осінню, зимову пору. Воно завжди постає різним, але однаково величним. Також це стосується і весни, під час танення снігів, коли рівень води у Смотричі стає вищим. Багато художників, фотографів одразу намагаються ловити цю мить у своїх творіннях. Але буває й так, коли рівень води піднімається занадто високо, а це вже несе за собою і певну небезпеку.

“Кам’янець – могутня і надійна фортеця зі стінами, вирубаними в скелі, стоїть вона над скелястим урвищем і рівних їй немає не тільки у володіннях польських, але і в чеській, і в шведській стороні, і в Голландії, і в горах німецьких…” [9]. Так писав про наше місто турецький мандрівник XVII століття Евлія Челебі. Загалом майже кожен, хто бував у нашому місті возвеличував його, з подивом роздивляючись неповторну місцевість і численні оборонні споруди. Місто було добре захищено від будь якої небезпеки збоку загарбників, але перед природою воно було безсилим.

Звичайно, Кам’янець розташований дуже високо над берегами Смотрича, але безпосередньо в низині під скелями, на березі річки було побудовано багато будинків, військові укріплення та ворота, на річці були розташовані млини. При розливах річки страждали передусім саме ці споруди. Також внаслідок цього особливо страждали найбідніші верстви населення.

Пролити світло на події тих років нам допомагає «Літопис» Алішана, у який він записував події, які відбувалися в той час. Про повінь 22 березня 1444 в «Літописі» говориться, що каламутна вода «зруйнувала фортецю, забрала млин і завдала багато шкоди країні»[1]. У 1536 р. на Кам’янець обрушився сильний ураган, внаслідок якого «133 будинки було зруйновано». У тому ж році в Кам’янці стався сильний землетрус. У березні 1545 «вода сильно піднялася і зруйнувала млини вірмен, і двоє воріт міста, і завдала багато інших бід»[2]. Повінь 6 лютого 1571 принесла нові лиха місту. Були зруйновані ворота, млини і мости. Жертвами стихії стали хлібні засіки і скирти сіна [3]. Причиною багатьох руйнувань і людських жертв стала повінь, що трапилася 15 березня 1579 р. [4]. А 1587 р. хвилями розлившогося Смотрича змило міські ворота: «Десять днів ворота міста не замикалися, оскільки вода текла через ворота, городянам нанесено багато шкоди» [5]. 8 березня 1595 «у Кам’янці знову була велика повінь, місту завдано багато шкоди, двоє воріт розбито. Багато шкоди понесли і споруди, і ниви, і худоба, і все господарство » [6].

За свідченням вірменського хроніста повінь 1598 була найстрашнішою. «Багато разів бачив я розливи річки, – пише автор, – але такого великого і безмежного ще не бачив». Річка, яка знову лютувала, знову змила ворота і млини, забрала багато людських життів [7].

Збігали роки. Та норовистий Смотрич час від часу завдавав шкоди населенню. Остання звістка про його згубні розливи сягає у 1911 рік. За свідченням подільської преси, під час шаленого урагану і бурхливої зливи, яка зносила у каньйон з вулиць міста дерева, тварин і окремих людей, вийшов з берегів Смотрич. Мешканці низини змушені були рятуватись від водної стихії на дахах своїх затоплених будинків [8].

 Список використаних джерел: 

  1. Алишан, Каменец, стр. 15.
  2. Там само, ст. 17.
  3. Там само, ст. 39.
  4. Там само, ст. 50.
  5. Там само, ст. 55.
  6. Там само, ст. 59.
  7. Там само, стр. 62.
  8. Баженова С. Стихійні лиха древнього Кам’янця // Радянське Поділля, 1984. – 6 квітня.
  9. Эвлия Челеби. Книга Путешествия (Извлечения из турецкого путешественника XVII века). – М., 1961. – С.54-55.
Дмитро Бабюк,
адміністратор сайту

Коментарі

2 коментарі до “Кам’янецька Венеція”

  1. Лариса Підгірна сказав:

    Дмитро, як завжди, оригінально!!!!