“ІСТФАКІВСЬКИЙ ЗОДІАК” або ВПЛИВ НАУКОВИХ СВІТИЛ НА НАШЕ ЖИТТЯ…

Додано 22.10.2013

У наш час чимало хто захоплюється гороскопами і різного роду астрологіями, дарма вірячи, що небесні тіла в змозі впливати на життя людини. Але, напевно, ніхто не замислювався, як на нас впливають світила вітчизняної історичної науки, які крім того, що значно ближче знаходяться до нас, світять не лише вночі. Отож, поділюся власними ( і не тільки) спостереженнями та здогадками, щодо цього незвичайного феномену. Кожен студент історичного факультету, починаючи з першого курсу, отримує власного наукового покровителя, своєрідного тотема, який супроводжує його у пізнанні історичної професії. Одним словом, кожного року нас усиновлює все новий викладач, який з усіх сил намагається нас наситити власними концепціями та теоріями, щоб підростаюче покоління стали гідними продовжувачами його справи. Правду кажучи, рідко яким студентам вдається затриматися при одному керівнику. І виходить як у казці про колобка: « і від баби пішов, і вовка втік і так далі». Натомість тим героям, які все ж таки не піддалися спокусі кочового життя від одного викладача до іншого, завдяки своїй наполегливості, таланту та працелюбності віднайшли себе в науці і можуть досягнути значних висот в обраній професії.

Але сьогодні не про це. Я помітив, а точніше мені підказали, що деякі мої знайомі в тому числі і я, та чимало інших студентів, не лише переймають погляди на історію від своїх наставників, але й стають подібними до них у своїй поведінці та рисах характеру. Одним словом, з ким поведешся, того наберешся. Маю на увазі не лише знання, які перетворюються на лекції зі слів викладача у конспект студента, не проходячи через мозок останнього, але набагато більше. Наприклад, писав роботу в Олександра Борисовича Головко, то мав чудові комунікативні здібності та без проблем нав’язував контакти з все новими людьми.

Але зазвичай психологічні трансформації за такий короткий період, як один рік, незначні і непомітні для чужого ока. Але при написанні бакалаврських чи дипломних робіт, процеси перетворення пришвидшуються та стають явними. Наприклад, на даний момент у мене надзвичайно чудове почуття гумору, яке можуть оцінити, а деколи і в значній мірі, мої знайомі та друзі. А це через те, що пишу наукову роботу під керівництвом Володимира Володимировича Газіна (коментарі, надіюся,тут зайві).

За аспірантів взагалі мовчу. Вистачить півгодини поспілкуватися зі здобувачем ступеня кандидата, щоб визначити його наукового керівника. Про це будуть говорити і його жести, і фрази, ну звичайно погляди на історію та вподобання у конкретній історичній епосі та об’єкт дослідження.

Дам лише одну пораду. При виборі проводиря у таємничий світ науки завжди зважайте, щоб ваші наукові смаки співпадали з його. Це допоможе «не отруїтися» при виборі теми на курсову та дипломну. Не втрачайте власної самобутності. Адже досягнення наукових вершин полягає не лише у здійсненні нових відкриттів, але й у свіжому погляді на давно відомі факти. А це можливо коли поєднується мудрість керівника і креативність студента. Звичайно, якщо студент помиляється у корні, то викладач просто повинен спрямувати юного дослідника минулого на шлях істини. Але спочатку цю істину потрібно не лише донести, але й науково донести. Звичайно, слово викладача – закон, але він діє лише в освітньому просторі, а не в науковій площині.

На мою особисту думку, варто обирати тих наукових керівників, які не мають на меті зробити з Вас свою міні-копію. Не втрачайте своєї неповторності. Адже справжній та мудрій учитель мріє не лише, щоб учні продовжували його справу, але й колись перевищили його самого і тим самим прославили ім’я наставника у віках. Саме смирення відрізняє лідера від тирана, який лише думає щоб всі мислили так як він, без справжнього діалогу приймали концепції, носили його на руках та наміть не сміли подумати йому перечити, навіть якщо він помиляється у самому корні проблеми. Але ще раз повторюю, це виключно моя точка зору. Можливо комусь така роль і до вподоби. Особисто я ціную вартість свободи, адже тільки будучи духовно вільним можна пізнати правду, яка відкриє перед тобою все нові горизонти свободи, яку не слід плутати зі вседозволеністю. Але ясно одне. Наукові зірки істфаку все ж впливають на наше життя і не лише на нашу стипендію. Тому зважайте, дорогі читачі, на обране сузір’я та не схибте у виборі Полярної зірки, щоб не збитися у мандрівці по дорослому житті.

 Олександр Бучковський

Коментарі

1 коментар до ““ІСТФАКІВСЬКИЙ ЗОДІАК” або ВПЛИВ НАУКОВИХ СВІТИЛ НА НАШЕ ЖИТТЯ…”

  1. Ольга Комарова коментує:

    Володимир Володимирович був науковим консультантом моєї дипломної – справді, веселішого настваника на істфаці не знайти:)))