І назвали каньйон Смотрицьким

Додано 02.01.2013

Смотрицький каньйон. Фото Дмитра Бельзецького

Глибока вузька смужка долини річки Смотрич здавна вражає та зачаровує жителів та гостей Кам’янця-Подільського. До того ж ця унікальна місцина є природною лабораторією рідкісних рослин. Саме завдяки цьому витвору природи місто називають «квіткою на камені».

З наукової точки зору Смотрицький каньйон, що простягнувся на 9 км від с. Голосків до с. Цибулівка – розріз верхнє-силурійських відкладів. Саме Силурійському морю, яке вкривало цю місцину 440 млн. років тому ми завдячуємо появі природної пам’ятки. Звісно каньйон річки Смотрич дещо поступається Гранд Каньйону, але аналогічного геологічного утворення годі й шукати.

Повернення у силур

Щоб зрозуміти звідкіля взялося це диво перенесемось подумки на декілька сотень мільйонів років назад. У Силурійському періоді землі сучасного Поділля були дном теплого моря. У цій водоймі вирувало різноманітне життя. Поряд з безхребетними трилобітами і граптолітами значно розвинулись примітивні представники черевоногих і пластинчатозябрових молюсків, плечоногих і моховаток. Голкошкірих представляли морські лілії. Їх довгі стебла закінчувалися красивою чашкою з вінцем рухомих щупалців. Попередники сучасних коралів, які набули значного поширення утворювали великі живописні колонії. У фауні морів почесне місце займали численні представники древніх головоногих. Їх раковини здебільшого були прямими або слабко вигнутими, а поверхню прикрашав гарний кольоровий візерунок. У лагунах добре себе почували дивовижні павукоподібні членистоногі. В епоху пізнього силуру море, що сприяло розвитку органічного життя перетворилось в ізольований мілководний басейн, а до початку девону зникло.

Потім, приблизно 20 млн років тому, на території Поділля хлюпотіло Сарматське море, яке залишили по собі єдиний у світі гірський кряж органічного походження відомий нам під назвою Товтри. У гірських породах збереглися закам’янілі рештки вимерлих тварин і рослин, що мають неабияку цінність. Але це вже інша, не менш цікава історія.

Мільйони років, як на долоні

Смотрицький каньйон яскраво ілюструє розвиток геологічних процесів впродовж 420 млн. років. Утворений течією річки крізь товщу залишків прадавніх коралових рифів каньйон не безпідставно вважають унікальним природним витвором. Його стіни, що деколи сягають 50-ти метрової висоти складені силурійськими вапняками. Вражає як геологія, так і біорізноманіття карнизів, берегової та прибережної зони. У скелях каньйону, цих відкритих сторінках геологічних формувань, закарбовані вимерлі рослини та тварини. Ще у 1926 році відомий геолог Р. Вержиківський на скелях і відслоненнях біля мосту зібрав 111 видів викопної фауни. Здебільшого це були прадавні молюски, корали та морські лілії.

«Основними породоутворюючими організмами силурійської епохи в межах нашого каньйону є корали, мшанки, граптоліти, багато скам’янілих губок. Фактично з них і складаються кам’янецькі скелі. Частими є також рештки брахіопод, трилобітів і ракоскорпіонів. Останні найцінніші, оскільки трапляються у добре збереженому стані лише в межах одного шару порід», – розповідає  викладач природничого факультету К-ПНУ ім. Огієнка Ігор Касіяник.

В певних місцях завдяки вивітрюванню гірських порід утворилися геоморфологічні об’єкти – останці та утвори. Так поблизу мікрорайону Жовтневий можна побачити карстовий міст, або так звану «Райську браму», біля турбази – «Голову римського воїна», а поблизу села Цибулівка – «Сову».

Міфологічні істоти каньйону

Місцевий дослідник та мандрівник Сергій Сподар зазначає, що все, що відбувалося впродовж тисячоліть в природі залишило свій відбиток на камені (у вигляді інформації та малюнків). На його думку у Смотрицькому каньйоні таких своєрідних природних послань сконцентровано найбільше, до того ж вони яскраво виражені. Мандрівник стверджує, що навчився зчитувати з каменя інформацію. Він створив карту каньйону на якій розмістив міфологічних героїв та розробив власну міфологію розвитку древнього Кам’янця. Серед дивакуватих екземплярів почесне місце займають «Голова інопланетянина», «Чаклун багатоликий», «Володар світу», «Привід каньйону», «Смотрицька відьма», «Замковий сфінкс» тощо. Кожен скельний образ в уяві пана Сергія має назву, і до того ж не одну, легенду, походження та завдання. Наприклад «Замковий сфінкс» із суворим, хижацьким поглядом доглядає за Старою Фортецею, а «Смотрицька відьма» із гострим носом та злим ротом споглядає на місто. «Володар світу», який окрім корони на голові тримає в руці печатку «від світу» уособлює збірний образ власника та першоджерела усього Всесвіту. Він, на переконання добродія Сподаря, не є випадково з’явився на кам’янецьких скелях. Дослідник вважає, що Кам’янець-Подільський розташований в географічному центрі колись єдиного материка. Більш детально про усіх цих міфологічних героїв читайте в статті Сергія Сокальського «У каньйоні знайдено голову інопланетянина» (газета «Ключ» від 18.05.12 р.)

Фітобанк Поділля

Каньйон – це унікальна місцина де ще можна побачити рідкісні рослини занесені до Червоної Книги України. Шверека подільська є реліктом світового значення. Тут зустрічаються рідкісний жовтець іллірійський, півник угорський, сон великий, ковила волосиста, горицвіт весняний, та багато інших. Понад 350 видів рослин налічує флора ущелини та її схилів.

Те, що маємо – не цінуємо

Невідомо за які заслуги Господь оселив кам’янчан у такій чудовій місцині, але не всі це цінують. Поступово вмирає річка Смотрич – за останні десятиліття ширина русла зменшилась удвічі, а колись чисті води перетворили на «річку-смердючку». Місцеві спритники знаходять можливості забудовувати каньйон, який сьогодні часто-густо захаращений сміттям. Кар’єри завдають непоправної шкоди природі. Не бракує і «чорних» геологів, яких цікавлять скам’янілі рештки нашого краю. Приїздять навіть з Росії. Ці люди на яких немає управи знають що, де і як шукати. До того ж цей промисел приносить непогані прибутки. Оброблений ракоскорпіон чи трамболіт на «чорному» ринку може коштувати 100 і більше доларів.

Поряд з цим за народний кошт і в місті, і в районі прекрасно себе почувають чимало організацій, що мали б контролювати стан справ. На папері заповідний об’єкт взято під охорону держави. У місті навіть прийнято відповідну програму, щодо наведення в каньйоні ладу. Проте, бюрократи вічні, а ось перлина України може потихеньку зникнути.

Дмитро Бельзецький

 

Коментарі