Читаємо історію геральдики Поділля по старих мундирах ХVІІІ-ХІХ ст.

Додано 21.11.2012

Ґудзик з подільського мундиру

Цікаво, скільки жителів нашого міста уявляло в своїх мріях Кам’янець в період царювання Катерини ІІ, Олександра ІІІ або Миколи ІІ? Тендітні дами в маленьких капелюшках ховаються від палючих сонячних променів під парасолею, їх під руку тримає чоловік з акуратно вкладеними і накрученими догори вусами. Поряд проїжджає карета, запряжена двійкою коней. Майже у кожного такі мрії викликають почуття чогось казкового, незвичайного. Звичайно, є багато архівних світлин, які допомагають нам поринути у минуле, але там замало головного – людей, завдяки яким будь-яке місто наповнюється життям.

Сьогодні я вам розповім про те, який одяг носили жителі в ті часи, а саме про мундири працівників місцевих установ, губернаторів і власників своїх маєтків.

У 1795-1797 роках існувало Подільське намісництво, а з 1797 року – Подільська губернія Росії з центром у Кам’янці-Подільському. Герб Подільського намісництва (він же герб Кам’янця-Подільського) було затверджено в 1796 році: у золотому щиті російський імператорський двоголовий орел, у темно-синьому нагрудному щитку срібний хрест і золоте сонце.

У зв’язку з введенням в місцевих установах нових штатів законом від 15 лютого 1797 р була встановлена система «губернських статських мундирів» з єдиним покроєм і кольором каптанів – темно-зеленого сукна, однобортних, з відкладним коміром, без лацканів. Для відмінності губерній тепер служили лише комір і вилоги, які, як це спеціально роз’яснювалося, повинні були бути «тех цветов, какие заключаются в губернских гербах» (мався на увазі колір гербового щита). Таких кольорів було п’ять: червоний, білий, блакитний, сірий і світло-зелений.

На жовтих або білих ґудзиках зображувався губернський герб. Були затверджені «зразки таких мундирів» і розіслані потім «ко введению в употребление как служащим в губернских штатах, так и имеющим свои поместья».

У наступні роки (з 1801 р) мундир Подільської губернії піддавався частковим змінам (найбільше кольорів коміра і манжета) з одночасною заміною колишнього фасону мундира на новий. Ці зміни губернського мундиру перших років XIX ст. були закріплені і приведені в систему указом від 3 серпня 1809 р. Кафтан (суконний) зберігав єдиний темно-зелений колір із зеленою ж підкладкою. Інші ж відмінності складаються в манжетах, випусках або хутряному комірі (тобто в їх кольорі і матеріалі – сукно або оксамит).

Ще в 1808 р. були встановлені мундири для генерал-губернаторів, цивільних губернаторів і віце-губернаторів «по цветам, каждой губернии присвоенным». А в травні 1811 р. вони отримали золоте або срібне шиття одного візерунка в залежності від кольору губернських ґудзиків, причому генерал-губернатори мали його на комірці, вилогах, кишеньковим клапанам і по борту.

У 1824 р. широкого поширення набули кольорові канти по коміру, рукавах і бортах мундирів. Ґудзики могли бути білого або жовтого металу із зображенням губернського герба.

В Указі від 1 березня 1831 «О изображении гербов на пуговицах чиновников» показаний герб Подільської губернії (затверджений 1796 року) під імператорською короною. Різниця між мундирами різних губерній за кольором комірів і манжета було ліквідовано 1 січня 1831 р.: відтепер коміри і рукава повинні були бути з червоного сукна; відмінність тепер полягала лише в ґудзиках (всі вони були жовтого металу), на яких чеканилися герб і найменування губернії.

4 липня 1857 був прийнятий закон «О гербах губерний, областей, градоначальств, городов и посадов», по якому використовується губернський герб у вигляді золотого сонця під срібним хрестом на лазуревому полі (такий сюжет вперше з’явився в «Титулярнике» царя Олексія Михайловича). Герб супроводжувався обрамленням, властивим губернським гербам (імператорська корона, дубовий вінок, Андріївська стрічка), хоча офіційно в такій формі не затверджувався.

На губернських мундирах використовувалися ґудзики не менше п’яти різних типів.

Як бачимо, подільські губернські герби неодноразово повністю або частково змінювалися, в їх зображення вносилися різні доповнення, що природно позначалося на зовнішньому вигляді ґубернських гудзиків. Свій внесок вносили і їх виробники, використовуючи власні варіанти затверджених зображень.

Дмитро Бабюк, редактор рубрик

“Історичні джерела” та “Історична топографія”

Коментарі