Археологічні дослідження біля Вірменського бастіону (2012 р.)

Додано 24.07.2012

Досліджена ділянка біля Вірменського бастіону. Фото Ольги Комарової (2012)

Ні жагуча спека, ні проливні дощі, які вирували протягом червня-липня, не стали на заваді кам’янецьким археологам у відкритті нової феєричної наукової сенсації. Свіжі траншеї біля Вірменського бастіону в Старому місті привертали увагу багатьох мешканців і гостей нашого міста. Не могли їх оминути і ми своєю увагою. Думаю, що можна цілком ствердити, завдяки дослідженню ділянки поблизу цієї споруди нарешті підтвердиться теорія давньоруського походження нашого міста, і усі побрехеньки про Рим відпадуть всерйоз і надовго. Подібні розкопки відбувалися кілька років тому на території Старої фортеці.

Варто зазначити, що організаторами розкопок виступили Дочірнє підприємство Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» (директор Б.С. Строцень) та історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка при сприянні Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». В археологічній експедиції прийняли участь Валерій Мегей, Анатолій Гуцал, Петро Болтанюк та студенти нашого істфаку.

Кам’янецький «шліман» Петро Болтанюк розповів нам, що в результаті обстеження території загальною площею 300 кв.м було виявлено сліди поселення трипільської культури, давньоруської доби ХІІ-ХІІІ ст. та епохи Пізнього Середньовіччя ХІV-ХVIII ст. Він показав нам рештки кількох давньоруських жител, які дозволяють припустити, що на місці Старої фортеці знаходився дитинець (укріплена частина городища), а на кам’яному півострові – неукріплена торгово-реміснича частина.

Археолог не приховував, що спершу розкопки не обіцяли віднайти щось справді вражаюче, втім ділянка приховувала кілька століть величезну кількість сюрпризів. Той багатий археологічний матеріал, котрий вдалось виявити дослідникам, насправді має дуже важливе значення для вивчення історії та фортифікації Кам’янця-Подільського. Серед знахідок траплялися керамічні вироби, кременеві та кам’яні знаряддя трипільської культури, посуд, зброя, кістяні та ювелірні вироби епохи Пізнього Середньовіччя.

Досвідчений археолог радо провів нас до земляного валу та рову давньоруського часу, що повторно був використаний у ХVІІ ст. під час турецького панування на Поділлі. Його розміри такі: довжина дослідженої частини валу складає11 м, висота – 1,4-1,8 м. Рів має глибину1 мй ширину приблизно6 м. Хочеться підкреслити, що дані елементи фортифікації вперше виявлені і досліджені на території Старого міста.

Ми мали можливість водночас поглянути й на два кам’яні мури: один мурований на вапняному розчині (товщина –2 м), інший – на глиняному розчині (товщина – 1,2-1,3 м). Дані знахідки кам’яних стін (куртин) відносяться до різночасових етапів розбудови Вірменського бастіону у ХVІІ- ХVІІІ ст.

Пан Петро запевнив, що вказані вище археологічні пам’ятки та елементи фортифікації вказують на те, що процес формування та становлення історичного минулого міста на даний час залишається ще доволі утаємниченим. Елементи давньоруського валу та потужній давньоруський шар, відображені на наших світлинах, вказують що кам’янецьким археологам вдалося виявити існування укріпленого городища на території Старого міста у ХІІ-ХІІІ ст. Отже, завіса навколо давньоруської теорії походження міста дещо привідкрилася. Надіємося, що знахідка решток давньоруського валу стане вдалим початком більш потужних археологічних досліджень нашого міста, яке приховує чимало таємниць. Адже достеменно до сих пір невідомо скільки ж років насправді нашому величному Кам’янцю?

Ольга Комарова, гол. редактор сайту

Фото О.Комарової та Г.Комарніцької

Коментарі

8 коментарів до “Археологічні дослідження біля Вірменського бастіону (2012 р.)”

  1. Filin сказав:

    В одном месте вы пишете “на місці Старої фортеці знаходився дитинець (укріплена частина городища), а на кам’яному півострові – неукріплена торгово-реміснича частина”, а потом ведёте рассказ о том, что на территории, которую ранее назвали неукреплённой, нашли вал городища.

    • Галина Комарніцька сказав:

      Доброго дня. Відповідь на вашу цитату: “В одном месте вы пишете “на місці Старої фортеці знаходився дитинець (укріплена частина городища), а на кам’яному півострові – неукріплена торгово-реміснича частина”, а потом ведёте рассказ о том, что на территории, которую ранее назвали неукреплённой, нашли вал городища.” Також відповім цитатою: “дозволяють припустити, що на місці Старої фортеці знаходився дитинець (укріплена частина городища), а на кам’яному півострові – неукріплена торгово-реміснича частина.” Дитинець – Стара фортеця, торгово-реміснича частина – вглиб Старого міста, а вал городища – на місці ділянки де наразі ведуться археологічні дослідження.

      • Filin сказав:

        А вы не допускаете, что найденный отрезок вала как раз и защищал торгово-ремесленную часть, которая находилась в Старом городе? Таким образом, городище – это всё, что находилось на территории старого города.

        • Ольга Комарова сказав:

          Припускати щось конкретніше можуть лише археологи, які проводили дані розкопки. Усі їхні думки і припущення з цього приводу викладені у даній публікації. З часом, усі ці нюанси науковці прослідкують чіткіше. Розкопки тільки-но завершилися. Радує, що нарешті брехлива дако-римська теорія пані Пламеницької поступово розвіюється

  2. Галина Комарніцька сказав:

    Це надзвичайно важливе відкриття! З трепетом чекаю на продовження досліджень.

  3. Галина Комарніцька сказав:

    Стаття і фотокартки панорам вражаючі!!!

  4. Тарас Дишкант сказав:

    Мені зовсім не зрозуміло чому давньоримська дата існування міста Кам*янець-Подільська чомусь має суперечити давньоруській, адже це різні часові епохи ? Добре що хоч знайшли трипільські речі – тепер ніхто не говоритиме, що Русь прийшла сюди першою. А чому версія Пламеницької так не довподоби кам*янецьким історикам-археологам і їхнім студентам?